Marko Kvitka — Спогад Кохання

H
Я всіх метеликів твоїх зігріти
Хочу світлом теплим, що випромінює ліхтар
Моїх закоханих очей.
Відкрився я тобі рядками
Що поглядом
Торкнулись верхнього, не дочитавши до кінця
У пристрасті покихнучей
Залишу серце у своїх піснях
З вітром відправлю
Тобі серед ночі.
Ти все згадаєш угідних
І спогад кохання
Подивиться в очі
Тепер остану [спів] між рядків
Де тінь твоя бринить непена.
І між
Мереживом думок