Перша Дружка — А Ти Хворієш Без Кінця

А ти хворієш без кінця.
Ти без кінця хворієш.
А як покличу до вінця,
то ти, мабуть, землієш.
Ну як же зветься слабість ця,
що я хворію без кінця?
Хворію я одним тобою,
горю тобою завжди вся.
Рятунку в лікарів нема,
рецептів не існує.
Шукати вихід то дарма.
Хіба що поцілую.
Хіба що міцно обійму,
щоб зняло як рукою
оту всю хворобу враз твою