Лсофія Мариняк — Цілувала Осінь

Вишивала осінь вишиванку,
поєднала сонце і дощі. І співала я співанку, співанку, мала свою втіху на душі.
Нас обох зустріла спозаранку,
закружляла в танці віхорі.
Одягла із листя вишиванку.
Нас звела в коханні чарівні.
І цілувала осінь, цілувала, дарувала світлі кольори.
Відчувала осінь, відчувала. Ми дві закохані душі.
Поєднала осінь, поєднала. Розстеляла з листя рушники.
Повінчала осінь, повінчала, поєднала руки осени.
Вже не згаснути вогню кохання, що ця осінь запалила в нас, і горять стожари до світання, щоб вогонь кохання в
нас не згас. Танцювала осінь в вишиванці і кружляло все навколо нас у своїм осіннім танці-ванці.
Повінчала пані осінь нас. Цілувала осінь, цілувала, дарувала світлі кольори.
Відчувала осінь, відчувала. Ми дві закохані душі.
Поєднала осінь, поєднала. Розстеляла з листя рушники.
Повінчала осінь, повінчала, поєднала руки осени.