Скрябін, Cj Mars — Місця Щасливих Людей

Можливо, треба було жити як всі
А я хотів інакше бути завжди
Так скучно плести по течії з ними
Можливо, я не дав тобі теплоту
І ти не знаєш погляд через фату
А пам'ятаєш метро нічного берліна
І наші тіні на стінах місця щасливих людей
А пам'ятаєш балком під небом
Мадріда, І на трибунах коріди місця щасливих людей
It's just live with new days
Тьоруча па вибина, зйомний квартир, і твій душі пробиті сотнями дір
Так страшно, коли не знаєш, що завтра
Тепер я оглядаюсь на ті часи
І знаю ціну світлої полоси